Труба для теплої підлоги

Водяна тепла підлога це сучасне рішення для комфортного та якісного обігріву приміщення та створення приємного мікроклімату у приміщенні. Труба для теплої підлоги відіграє важливу роль для створення водяної теплої підлоги. Сучасні труби для теплої підлоги є надійними, якісними та довговічними. У сучасних системах опалення підлоги використовуються полімерні труби для теплої підлоги з поліпропілену, полібутену, поперечно-зшитого поліетилену, металопластику і некорозійних металів (міді, сталі).  В усіх відношеннях цей тип труби для теплої підлоги можна назвати найкращим. Єдине, що може завдати неприємностей у процесі їх використання, так це щільність труб. Тут вони поділяються на три категорії: низьку (LDPE), середню (MDPE) і високу (HDPE) щільність. Та чи інша щільність зшивки досягається за рахунок різних способів обробки поліетилену.

Існує п'ять способів його обробки:

Зшивання за допомогою пероксиду – маркується така труба як РЕ-Ха. Ця обробка поліетилену вважається найкращою.

Зшивання та обробка газом силаном – труба з позначкою РЕ-Хb. За якістю поступається першій трубі.

Зшивання в електромагнітному полі під потоком електронів – РЕ-ХС. Її можна назвати оптимальною трубою – така золота середина, в якій ціна відповідає якості.

Зшивання за допомогою азотних сполук – РЕ-Хd. Звичайна труба.

Зшивання за допомогою високої теператури та пероксиду – РЕ-Rt. Труби підвищеної термостійкості. Зшивання поліетилену – це дуже важливий процес у виготовленні таких труб.

 

Труби виробництва фірми виготовляються із зшитого під високим тиском поліетилену за німецькою технологією. Діаметр труби - 16 мм, з товщеної стінки 2 мм. Розміри бухти по 100м. Труби із зшитого поліетилену характеризуються такими властивостями: • високою міцністю втоми навіть при підвищеній температурі (до 110 ° С); • незвичайною стабільністю форми (без застосування навантаження матеріал не деформується аж до 200 ° С); •тріщиностійкість; •високою удароміцністю та ударною в'язкістю в місцях надрізу навіть при температурі нижче -50 ° С; •оптимальним співвідношенням гнучкості та міцності; • високою зносостійкістю на стирання та надріз; • відмінними усадочними властивостями; • високою стійкістю до дії хімічних реагентів; • відсутністю іонів важких металів та галогенів; • стійкістю до корозії; •потенційний термін експлуатації труб понад 50 років за постійної температури 70°С. Теплові властивості За рахунок утворення поперечних зв'язків також покращується поведінка матеріалу за низької температури. Оскільки зшитий поліетилен не такий ламкий, він може використовуватися в залежності від механічного навантаження в температурному діапазоні від -120°С до +120°С. Механічні властивості пошитого поліетилену знаходяться у прямій залежності від температури. Як було зазначено вище, у процесі зшивки під високим тиском зменшується кристалічність вихідного матеріалу. За рахунок цього виходить особливо гнучкий матеріал, що не ламається навіть при багаторазовому згинанні. Вогнестійкість Пошитий поліетилен - це чистий вуглеводневий полімер і тому горючий. Каплепадіння при горінні, властиве незшитому поліетилену, у зшитого поліетилену сповільнюється. Матеріал починає стікати краплями тільки при його нагріванні до температури вище 400° С (температура розпаду). В результаті реакції розпаду утворюються чиста вода та вуглекислий газ, які не викликають корозії та не є отруйними. Стійкість до дії хімічних реагентів Хороша стійкість високомолекулярного вихідного матеріалу до дії хімічних реагентів ще більше збільшується в процесі зшивання полімеру. Пошитий поліетилен стійкий до дії звичайних розчинників: аліфатичних (наприклад, бензин), ароматичних (наприклад, толуол) та хлорованих вуглеводнів (наприклад, трихлоретилен). Під впливом важких органічних сполук (жири, масла, віск) матеріал трохи набухає. Порівняно з незшитим поліетиленом високої щільності зшитий поліетилен більш стійкий до високої температури. Сильні окислювачі, наприклад азотна кислота або галогени, роз'їдають матеріал. Труби із зшитого поліетилену відрізняються особливою міцністю на розрив у порівнянні з іншими поліолефінами. Контакт із миючими присадками, звичайними антифризами та засобами захисту від корозії не призводить до утворення тріщин. Зміна властивостей полімерів у контакті з хімічними реагентами ґрунтується, в першу чергу, на фізичних процесах, наприклад, набухання або розчинення полімерів. Пошитий поліетилен поводиться завдяки утворенню поперечних зв'язків набагато краще, ніж типи поліетилену без поперечних зв'язків. Для оцінки стійкості розглядалася зміна властивостей розтягування при зберіганні матеріалу у відповідному хімічному середовищі без додаткового застосування механічних сил. Наведені в цій таблиці відомості про стійкість до впливу тих чи інших хімічних реагентів не можна формально переносити на поведінку труби, наповненої відповідною субстанцією, і під тиском. Тут потрібні так звані дослідження дослідних зразків труб на довговічність. Процес виготовлення Вихідним матеріалом є поліетилен з великою молекулярною вагою та високою щільністю. Поліетилен утворюється шляхом полімеризації етилену - газоподібного нафтопродукту, що складається виключно з атомів вуглецю (С) та водню (Н). В результаті полімеризації етилену виникають довгі ланки молекул розгалуженої структури. Залежно від методу полімеризації утворюються відносно м'які типи поліетилену (поліетилен низької щільності) або більш жорсткі (поліетилен високої щільності). Процесом полімеризації можна керувати таким чином, що на виході утворюються відносно короткі або, навпаки, довгі ланки молекул. Поліетилен є частково кристалізований матеріал, тобто. в ньому є зони, в яких молекули випрямлені і тому мають більш високу щільність. За аналогією з металознавством такі зони називаємо кристаллітами. Кристаліти оточені зонами, в яких молекули перебувають у безладних зв'язках. Ці зони характеризуються нижчою щільністю і тому називаються аморфними. Кристаліти поводяться стабільно лише за певної температури. При підвищенні температури упорядковані зв'язки кристалітів перетворюються на безладні, характерні для амо